https://wiki.script.net.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Surycat 2026-04-07T06:55:59Z Внесок користувача MediaWiki 1.24.2 https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=1131 2015-10-23T09:34:54Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані. Написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> __TOC__<br /> ==Структура==<br /> Всі таблиці БД можна розділити на статичні і динамічні. До динамічних відносяться ті, що наповнюються під час роботи магазину, вони містять дані про клієнтів, документи та товари. Статичні дані не міняються при роботі, наприклад: перелік типів документів, перелік грошових знаків, налаштування програми.<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=1130 2015-10-23T09:34:27Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані. Написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> __TOC__<br /> ==Структура==<br /> Всі таблиці БД можна розділити на статичні і динамічні. До динамічних відносяться ті, що наповнюються під час роботи магазину, вони містять дані про клієнтів, документи та товари. Статичні дані не міняються при роботі, наприклад: перелік типів документів, перелік грошових знаків, налаштування програми.<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів_.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=323 2015-05-25T14:51:51Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані. Написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> __TOC__<br /> ==Структура==<br /> Всі таблиці БД можна розділити на статичні і динамічні. До динамічних відносяться ті, що наповнюються під час роботи магазину, вони містять дані про клієнтів, документи та товари. Статичні дані не міняються при роботі, наприклад: перелік типів документів, перелік грошових знаків, налаштування програми.<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=291 2015-05-25T13:26:11Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''Програмний комплекс &quot;Капітал&quot;''' (''далі Капітал'')&amp;nbsp; виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс складається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справляються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпретація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=288 2015-05-25T13:23:17Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми<br /> |назва = Програмний комплекс Капітал<br /> |logo = [[Файл:pk_capital.jpg|50px]]<br /> |screenshot = [[Файл:pk_capital.jpg|250px]]<br /> |caption = Інтерфейс<br /> |developer = Софтвест груп / Наш Край<br /> |latest_release_version = 2015 <br /> |latest_release_date = [[04.2014]]<br /> |operating_system = [[Microsoft Windows|Windows]] (XP, Vista, 7, 8, 8.1)<br /> |license = [[Власницьке програмне забезпечення|Власницька]]<br /> |website = [http://___]<br /> }}<br /> <br /> '''Програмний комплекс &quot;Капітал&quot;''' (''далі Капітал'')&amp;nbsp; виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс складається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справляються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпретація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=287 2015-05-25T13:22:32Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми<br /> |назва = Програмний комплекс Капітал<br /> |logo = [[Файл:pk_capital.jpg|50px]]<br /> |screenshot = [[Файл:pk_capital.jpg|250px]]<br /> |caption = Інтерфейс<br /> |developer = Софтвест груп / Наш Край<br /> |latest_release_version = 2015 <br /> |latest_release_date = [[04.2014]]<br /> |operating_system = [[Microsoft Windows|Windows]] (XP, Vista, 7, 8, 8.1)<br /> |license = [[Власницьке програмне забезпечення|Власницька]]<br /> |website = [http://___]<br /> }}<br /> <br /> '''Програмний комплекс &quot;Капітал&quot;''' (''далі Капітал'')&amp;nbsp; виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=268 2015-05-25T12:32:51Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми<br /> |назва = Autodesk 3ds Max<br /> |logo = [[Файл:3ds Max logo.svg|50px]]<br /> |screenshot = [[Файл:3ds max 2008 screenshot.jpg|250px]]<br /> |caption = Інтерфейс версії 2008 з темною темою<br /> |developer = [[Autodesk]]<br /> |latest_release_version = 2015 <br /> |latest_release_date = [[04.2014]]<br /> |operating_system = [[Microsoft Windows|Windows]] (XP, Vista, 7, 8, 8.1)<br /> |genre = [[3D редактор]]<br /> |license = [[Власницьке програмне забезпечення|Власницька]]<br /> |website = [http://www.autodesk.com/3dsmax www.autodesk.com/3dsmax]<br /> }}<br /> <br /> '''Програмний комплекс &quot;Капітал&quot;''' (''далі Капітал'')&amp;nbsp; виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=261 2015-05-25T12:24:20Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми<br /> |назва = Autodesk 3ds Max<br /> |logo = [[Файл:3ds Max logo.svg|50px]]<br /> |screenshot = [[Файл:3ds max 2008 screenshot.jpg|250px]]<br /> |caption = Інтерфейс версії 2008 з темною темою<br /> |developer = [[Autodesk]]<br /> |latest_release_version = 2015 <br /> |latest_release_date = [[04.2014]]<br /> |operating_system = [[Microsoft Windows|Windows]] (XP, Vista, 7, 8, 8.1)<br /> |genre = [[3D редактор]]<br /> |license = [[Власницьке програмне забезпечення|Власницька]]<br /> |website = [http://www.autodesk.com/3dsmax www.autodesk.com/3dsmax]<br /> }}<br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=256 2015-05-25T12:17:36Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div><br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=254 2015-05-25T12:11:01Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми<br /> | назва = Програмний комплекс &quot;Капітал&quot;<br /> | логотип = &lt;!-- [[Файл: ]] --&gt;<br /> | скріншот = &lt;!-- [[Файл: ]] --&gt;<br /> | заголовок = <br /> | згортається = <br /> | автор = <br /> | розробник(и) = <br /> | перший випуск = <br /> | стабільна версія = <br /> | дата стабільної версії = &lt;!-- {{Дата релізу та вік|РРРР|ММ|ДД}} --&gt;<br /> | нестабільна версія = <br /> | дата нестабільної версії = &lt;!-- {{Дата релізу та вік|РРРР|ММ|ДД}} --&gt;<br /> | мова програмування = <br /> | операційна система = <br /> | платформа = <br /> | розмір = <br /> | мова = <br /> | українська = <br /> | стан = <br /> | тип = <br /> | ліцензія = <br /> | рушій = <br /> | сайт = {{url|http://www.example.org}}<br /> | стандарт = <br /> }}<br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=245 2015-05-25T12:00:32Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка програми}}<br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=244 2015-05-25T11:59:33Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{інформація про програму}}<br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=240 2015-05-25T11:50:24Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== [[ПК Капітал|Програмний комплекс Капітал]]: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ревізія]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Реплікація]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Синхронізація]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> ==== [[Торг_обладнання|Торговельне обладнання]]: ====<br /> <br /> * [[РРО]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ваги]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Деякі корисні ресурси ==<br /> * [//ru.wikibooks.org/wiki/Вики Вікіпідручник];<br /> * [//uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Шпаргалка Шпаргалка з вікітексту];<br /> * [//support.nashkraj.ua/scp/tickets.php Наш Край Support];<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]][[Категорія:Торговельне обладнання]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=233 2015-05-25T11:29:22Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=215 2015-05-25T09:53:03Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка ПК Капітал<br /> |назва = ПК Капітал<br /> }}<br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=208 2015-05-25T09:41:02Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка ПК Капітал<br /> |назва = ПК Капітал}}<br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=201 2015-05-25T09:32:22Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>{{Картка ПК Капітал}}<br /> <br /> Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4&diff=196 2015-05-25T09:08:30Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;'''Модуль «Склад»''' призначений для накопичення та обробки даних по руху товарів, оперативного керування товарними запасами і ціноутворенням, друку документів згідно руху товарів та генерацію звітів.<br /> За допомогою довідника «Адміністратор», користувач із правами адміністратора визначає і встановлює права доступу інших користувачів до довідників, даних та операцій із даними. &lt;/big&gt;<br /> * [[Загальні відомості про ПК «Капітал»]]<br /> * [[Загальна інформація по використанню «Довідників»]]<br /> * [[Допоміжна інформація в довідниках]]<br /> * [[Довідник «Чеки»]]<br /> * [[Довідник «Товари». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Клієнти». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Акти переоцінок». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник &quot;Автозамовлення&quot;. Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник &quot;Шаблони автозамовлення&quot;. Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Підсумкові денні ПН»]]<br /> * [[Довідник «EKKA»]]<br /> * [[Довідник &quot;Бонусні картки&quot;. Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник &quot;Ревізії&quot;. Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник &quot;Моніторинг цін конкурентів&quot;. Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Реєстр платежів». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Ваги». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Маркетингові документи». Функціональні можливості]]<br /> * [[Довідник «Помилки реплікатора»]]<br /> * [[Модуль «Виробництво»]]<br /> * [[Довідник «Динамічні»]]<br /> * [[Довідник «Користувачі»]]<br /> * [[Довідник «Доступи»]]<br /> * [[Довідник «Налаштування»]]<br /> * [[Сервіс «Моделювання націнки»]]<br /> * [[Перелік скорочень]]<br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%81%D0%B0&diff=195 2015-05-25T09:07:31Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>==Інтерфейс ПК КАСА==<br /> ===Авторизація в ПК КАСА===<br /> Після запуску програми потрібно пройти авторизацію, ввести логін та пароль:<br /> [[Файл:Image002.jpg|ліворуч|Авторизація]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо пароль чи логін не вірні, програма видасть наступне повідомлення:<br /> [[Файл:Image004.jpg|ліворуч|Помилка]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> ===Головне вікно ПК КАСА===<br /> Після успішної авторизації, відкриється головне вікно ПК КАСА:<br /> [[Файл:Image006.jpg|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> ===Головне меню ПК КАСА===<br /> Головне меню містить основні функції, для роботи касира з касовим апаратом, чекодруком, та для роботи з документами.<br /> <br /> Вигляд головного меню:<br /> [[Файл:Image007.png|ліворуч|Головне меню]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Пункт меню «Програма», містить підпункт «Вихід» - використовується для виходу з програми.<br /> <br /> Пункт меню «Касовий апарат», містить основні функції для роботи з касовим апаратом.<br /> [[Файл:Image009.png|ліворуч|Робота з касовим апаратом]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Пункт меню «Чекодрук», містить основні функції для роботи з чекодруком.<br /> [[Файл:Image011.png|ліворуч|Робота з чекодруком]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Пункт меню «Документи», містить підпункт «Торгівля» - використовується для відкриття нового документа (чека).<br /> [[Файл:Image013.png|ліворуч|підпункт «Торгівля»]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Пункт меню «Документи», містить підпункт «Список документів» - використовується для відкриття вікна «Список документів».<br /> [[Файл:Image015.png|ліворуч|підпункт «Список документів»]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> В програмі ПК КАСА є можливість відкрити одночасно декілька вкладок, наприклад: список документів та вікно створення чека, або відкрити два вікна створення чека.<br /> [[Файл:Image017.png|ліворуч|Декілька вкладок]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> ===Кнопки швидкого запуску===<br /> Для пришвидшення взаємодії існують кнопки швидкого запуску.<br /> [[Файл:Image019.png|ліворуч|Швидкі клавіші]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Призначення кнопок швидкого запуску:<br /> [[Файл:Image021.png|ліворуч|Закрити]] — закриває активне вікно; &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image023.png|ліворуч|Торгівля]] — відкриває вікно торгівлі (створюється новий документ), можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F4''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image025.png|ліворуч|Список документів]] — відкриває вікно «список документів», можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F1''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image027.png|ліворуч|Пробиття чеку]] — пробиває чек, дана кнопка відображається тільки коли відкритий документ, можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F5''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image029.png|ліворуч|Інформація про дисконтну картку]] — відображає інформацію про дисконтну карту, дана кнопка відображається тільки коли відкритий документ, можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F7''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image031.png|ліворуч|Промоакції]] — відображає інформацію про застосовані промоакції до відсканованого товару, дана кнопка відображається тільки коли відкритий документ, можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F8''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image033.png|ліворуч|Калькулятор]] — запускає калькулятор, дана кнопка відображається тільки коли відкритий документ, можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F9''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image035.png|ліворуч|Поповнення рахунку]] — відкриває вікно поповнення мобільних рахунків, дана кнопка відображається коли відкритий документ (та коли активоване поповнення для магазину), можна задіяти дану функцію натиснувши на клавіатурі '''F10''';&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> ==ПРОБИТТЯ ЧЕКА==<br /> Для пробиття чека потрібно зайти в «Торгівлю», натиснувши на клавіатурі '''F4''', або мишкою по значку [[Файл:Image023.png|30px|Торгівля]], або через головне меню Документи --&gt; Торгівля. <br /> <br /> Щоб додати товар в документ, потрібно відсканувати штрихкод, або набрати назву/код товару, та натиснути Ентер. Відсканований товар, містить наступну інформацію:<br /> *Код;<br /> *Назва товару;<br /> *Ціна;<br /> *Кількість;<br /> *Сума.<br /> [[Файл:Image038.png|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо декілька товарів мають однаковий штрихкод, то при скануванні товару з’являється вікно пошуку, для вибору конкретної товарної позиції. Вікно пошуку також з’являється при пошуку товару по назві. <br /> Вікно пошуку містить таку інформацію:<br /> *Код товару;<br /> *Назву товару;<br /> *Ціну товару;<br /> *Залишок товару.<br /> [[Файл:Image040.png|720px|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для виділення позиції потрібно користуватися клавішами ↑↓ на клавіатурі, або скористатися мишкою. Для підтвердження вибору натисніть Ентер на клавіатурі, або натисніть мишкою кнопку «ОК».<br /> Для скасування операції пошуку, потрібно натиснути кнопку «Відміна», або натиснути клавішу «Esc», на клавіатурі.<br /> ===Пробиття чека на касовий апарат (ЕККА)===<br /> ====Пробиття чека, тип оплати готівка, без використання бонусної картки====<br /> :1. Відскануйте необхідні товари.<br /> [[Файл:Image042.png|720px|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі '''F5'''. З’явиться вікно пробиття чеку. <br /> <br /> Для магазинів, в яких активний лише 1 склад (на касах присутні лише касові апарати), вікно «Пробиття чека» міститиме поля «До сплати», «Отримано», «Решта» лише по 1-му складу.<br /> [[Файл:Image044.png|720px|ліворуч|Пробиття чеку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> У вікні пробиття чеку відображається:<br /> *загальна сума товарів (в даному прикладі: Сума всього 11.11 грн);<br /> *тип оплати (по замовчуванню тип оплати вибрано «Оплата готівкою»);<br /> *поле вводу отриманої готівки від покупця (в даному прикладі: 0.00), дане поле активне (доступне для редагування) тільки коли вибрано тип оплати готівка.<br /> *розділена інформація по ЕККА та по Чекодруку (поля: до сплати, отримано, решта).<br /> <br /> В даному прикладі товари проходять тільки по ЕККА, покупець дав 12 грн:<br /> [[Файл:Image046.png|ліворуч|Решта]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> В даному прикладі &lt;span style=&quot;background-color:yellow&quot;&gt;в колонці ЕККА,&lt;/span&gt; маємо: &lt;br&gt;<br /> «До сплати» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:red&quot;&gt;'''11.11'''&lt;/span&gt; сума товарів, які пробиваються через ЕККА; &lt;br&gt;<br /> «Отримано» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''12.00'''&lt;/span&gt; сума, яку дав покупець;&lt;/br&gt;<br /> «Решта» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''0.89'''&lt;/span&gt;;&lt;br&gt;<br /> &lt;span style=&quot;background-color:yellow&quot;&gt;В колонці ЧЕКОДРУК, маємо:&lt;/span&gt;&lt;br&gt;<br /> «До сплати» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:red&quot;&gt;'''0.00'''&lt;/span&gt; сума товарів, які пробиваються через ЧЕКОДРУК, в даному випадку 0 грн,(оскільки відсутні товари, які пробиваються на чекодрук):&lt;br&gt;<br /> «Отримано» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''0.89'''&lt;/span&gt;, сюди попадає решта з колонки ЕККА;&lt;br&gt;<br /> «Решта» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:green&quot;&gt; '''0.89'''&lt;/span&gt;, тут відображається решта, яку потрібно віддати покупцю;<br /> <br /> '''Розрахунок проводиться по такій схемі:'''<br /> [[Файл:Image048.png|ліворуч|Схема розрахунку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image050.jpg|ліворуч|Решта]] — решта, яку потрібно віддати покупцю.<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;''Для магазинів, в яких активний лише 1 склад (на касах присутні лише касові апарати), вікно «Пробиття чека» міститиме поля «До сплати», «Отримано», «Решта» лише по 1-му складу.''<br /> :3. Для фіксування, та пробиття чека натисніть '''F5'''. В даному випадку чек проб’ється по ЕККА, в наступному вікні буде відображатися інформація попереднього чека (тобто, тільки що пробитого чека).<br /> [[Файл:Image051.png|ліворуч|Дані попереднього чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для продовження роботи натисніть Ентер, або мишкою по кнопці «ОК»<br /> ====Пробиття чека, тип оплати перерахунок, без використання бонусної картки====<br /> #Відскануйте необхідні товари (в прикладі: товар Вода Бонаква 1л вартість 4.80 грн).<br /> #Після сканування товару натисніть на клавіатурі F5. З’явиться вікно пробиття чека. Для вибору «оплата кредитною карткою» клацніть мишкою по [[Файл:Image053.png|Оплата кредитною карткою]], вікно пробиття чеку набуде вигляду:<br /> [[Файл:Image055.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для магазинів, в яких активний лише 1 склад (на касах присутні лише касові апарати), вікно «Пробиття чека» міститиме поля «До сплати», «Отримано», «Решта» лише по 1-му складу.<br /> <br /> :3. Для фіксування, та пробиття чека натисніть F5. При оплаті кредитною карткою, вікно з даними попереднього чека не відображається.<br /> Робота з терміналом описується в додатку №2.<br /> <br /> ====Пробиття чека, з використання бонусної картки====<br /> :1. Відскануйте бонусну картку. Відскануйте необхідні товари (в прикладі: товар Вода Бонаква 1л вартість 4.80 грн).<br /> [[Файл:Image057.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі '''F5'''. З’явиться вікно «Списання бонусів», дане вікно не відкривається у випадку:<br /> <br /> * коли тривалий час не проходить синхронізація (в цьому випадку відкриється вікно з відповідним повідомленням);<br /> [[Файл:Image059.png|500px|ліворуч|Бонуси]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> * коли на відскановані товари не поширюється бонусна програма;<br /> * коли на бонусній картці відсутні бонуси і сейф.<br /> <br /> Для магазинів, в яких активний лише 1 склад (на касах присутні лише касові апарати), вікно «Списання бонусів» міститиме поля лише по 1-му складу.<br /> [[Файл:Image061.png|500px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> У вікні «Списання бонусів», бачимо наступну інформацію:<br /> [[Файл:Image063.png|580px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо покупець бажає розрахуватися бонусами чи з «Сейфу», потрібно активувати відповідний пункт, клацнувши мишкою чи скориставшись швидкою клавішею '''F12''' - розрахунок бонусами, '''F11'''- розрахунок з «Сейфу». <br /> <br /> По замовчуванню вибрано спосіб розрахунку «Вся сума», тобто після активації розрахунку, будуть списуватися всі доступні бонуси чи копійки з «Сейфу»,, щоб покрити суму за товари (за виключенням 6 копійок за кожну позицію). Якщо вибрати «Без копійок» - будуть списані з загальної суми лише копійки.<br /> Після вибору розрахунку, натисніть мишкою кнопку «Прийняти», або Ентер на клавіатурі.<br /> <br /> :'''Приклад розрахунку бонусами.'''<br /> Наприклад, активовано «Розрахунок бонусами» і «Вся сума» (в прикладі: товар Вода Бонаква 1л вартість 4.80 грн), вікно «Списання бонусів» буде мати вигляд:<br /> [[Файл:Image065.png|500px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Наприклад, активовано «Розрахунок бонусами» і «Без копійок» (в прикладі: товар Вода Бонаква 1л вартість 4.80 грн) ), вікно «Списання бонусів» буде мати вигляд:<br /> [[Файл:Image067.png|500px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> ''Детальну інформацію про послугу «Сейф», та про розрахунок з «Сейфу» дивіться в [[#Додаток №1. Додаткова інформація про послугу «Сейф»|Додатку №1]].''<br /> :3. Після натискання мишкою кнопки «Прийняти», або Ентер на клавіатурі, з’явиться вікно «Пробиття чеку». (В наведеному прикладі, активовано розрахунок бонусами, вся сума. Покупець дав 50 копійок):<br /> [[Файл:Image069.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :4. Для фіксування, та пробиття чека натисніть '''F5'''.<br /> <br /> ===Пробиття чека на чекодрук===<br /> ====Пробиття чека, тип оплати готівка, без використання бонусної картки====<br /> :1. Відскануйте необхідні товари.<br /> [[Файл:Image071.png|500px|ліворуч|Сканування товару]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі F5. З’явиться вікно пробиття чеку.<br /> [[Файл:Image073.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> У вікні пробиття чеку відображається:<br /> <br /> * загальна сума товарів (в даному прикладі: Сума всього 49.00 грн);<br /> * тип оплати (по замовчуванню тип оплати вибрано «Оплата готівкою»);<br /> * поле вводу отриманої готівки від покупця (в даному прикладі: 0.00), дане поле активне (доступне для редагування) тільки коли вибрано тип оплати готівка.<br /> * розділена інформація по ЕККА та по Чекодруку (поля: до сплати, отримано, решта).<br /> <br /> В даному прикладі товари проходять тільки по ЧЕКОДРУКУ, покупець дав 50 грн, жовтими стрілками показано розрахунок:<br /> [[Файл:Image075.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> В даному прикладі &lt;span style=&quot;background-color:yellow&quot;&gt;в колонці ЕККА,&lt;/span&gt; маємо: &lt;br&gt;<br /> «До сплати» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:red&quot;&gt;'''00.00'''&lt;/span&gt; сума товарів, які пробиваються через ЕККА. В даному випадку товари, які пробиваються через ЕККА - відсутні; &lt;br&gt;<br /> «Отримано» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''50.00'''&lt;/span&gt; сума, яку дав покупець;&lt;br&gt;<br /> «Решта» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''50.00'''&lt;/span&gt;;&lt;br&gt;<br /> &lt;span style=&quot;background-color:yellow&quot;&gt;В колонці ЧЕКОДРУК, маємо:&lt;/span&gt;&lt;br&gt;<br /> «До сплати» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:red&quot;&gt;'''49.00'''&lt;/span&gt; сума товарів, які пробиваються через ЧЕКОДРУК;&lt;br&gt;<br /> «Отримано» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:yellow&quot;&gt;'''50.00'''&lt;/span&gt;, сюди попадає решта з колонки ЕККА;&lt;br&gt;<br /> «Решта» &lt;span style=&quot;background-color:black; color:green&quot;&gt; '''1.00'''&lt;/span&gt;, тут відображається решта, яку потрібно віддати покупцю;<br /> :3. Для фіксування, та пробиття чека натисніть F5. В даному випадку чек проб’ється по чекодруку, в наступному вікні буде відображатися інформація попереднього чека (тобто, тільки що пробитого чека).<br /> [[Файл:Image077.png|500px|ліворуч|Фіксування чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для продовження роботи натисніть Ентер, або мишкою по кнопці «ОК»<br /> <br /> ====Пробиття чека, тип оплати перерахунок, без використання бонусної картки====<br /> :1. Відскануйте необхідні товари (в прикладі: товар Мед Златомед 480г вартість 33.13 грн).<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі F5. З’явиться вікно пробиття чека. Для вибору «оплата кредитною карткою» клацніть мишкою по, вікно пробиття чеку набуде вигляду:<br /> [[Файл:Image079.png|500px|ліворуч|Пробивання чеку]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :3. Для фіксування, та пробиття чека натисніть F5. При оплаті кредитною карткою, вікно з даними попереднього чека не відображається.<br /> ''Робота з терміналом описується в додатку №2.''<br /> ====Пробиття чека, з використання бонусної картки====<br /> :1. Відскануйте бонусну картку. Відскануйте необхідні товари (в прикладі: товар Мед Златомед 480г вартість 33.13 грн).<br /> [[Файл:Image081.png|500px|ліворуч|Сканування товару]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі '''F5'''. З’явиться вікно «Списання бонусів», дане вікно не з’являється у випадку:<br /> * коли тривалий час не проходить синхронізація (в цьому випадку відкриється вікно з відповідним повідомленням);<br /> [[Файл:Image059.png|ліворуч|Відсутнє з'єднання]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> * коли на відскановані товари не поширюється бонусна програма;<br /> * коли на бонусній картці відсутні бонуси і сейф.<br /> <br /> У вікні «Списання бонусів», бачимо наступну інформацію:<br /> [[Файл:Image083.png|580px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо покупець бажає розрахуватися бонусами чи з «Сейфу», потрібно активувати відповідний пункт, клацнувши мишкою чи скориставшись швидкою клавішею '''F12''' - розрахунок бонусами, '''F11'''- розрахунок з «Сейфу». <br /> <br /> По замовчуванню вибрано спосіб розрахунку «Вся сума», тобто після активації розрахунку, будуть списуватися всі доступні бонуси чи копійки з «Сейфу», щоб покрити суму за товари (за виключенням 6 копійок за кожну позицію). Якщо вибрати «Без копійок» - будуть списані з загальної суми лише копійки.<br /> <br /> Після вибору розрахунку, натисніть мишкою кнопку «Прийняти», або Ентер на клавіатурі.<br /> <br /> ''Детальну інформацію про послугу «Сейф», та про розрахунок з «Сейфу» дивіться в додатку №1.''<br /> <br /> :3. Після натискання мишкою кнопки «Прийняти», або Ентер на клавіатурі, з’явиться вікно «Пробиття чеку». (В наведеному прикладі, активовано розрахунок бонусами, вся сума. Покупець дав 10 копійок):<br /> [[Файл:Image085.png|580px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Вікно «Пробиття чеку» в цьому випадку буде виглядати так:<br /> [[Файл:Image087.png|580px|ліворуч|Списання бонусів]]&lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :4. Для фіксування, та пробиття чека натисніть '''F5'''.<br /> <br /> ===Пробиття чека на касовий апарат (ЕККА) та ЧЕКОДРУК===<br /> :1. Відскануйте необхідні товари.<br /> :2. Після сканування товару натисніть на клавіатурі F5. З’явиться вікно пробиття чека. Виберіть потрібний тип оплати. <br /> <br /> В наведеному прикладі вибрано оплата готівкою, покупець дав 50 грн, у вікні «Пробиття чеку» бачимо:<br /> * Загальну суму за товари, яку має сплатити покупець [[Файл:Image089.png|60px|Сума]];<br /> * До сплати за товар, який проходить по ЕККА [[Файл:Image091.png|130px|До сплати]];<br /> * До сплати за товар, який проходить по ЧЕКОДРУКу [[Файл:Image093.png|130px|До сплати]];<br /> * Решта, яку потрібно віддати покупцю [[Файл:Image095.png|60px|Решта]];<br /> [[Файл:Image097.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Так як оплата спочатку проводиться за товар ЕККА, рух коштів проводиться за наступною схемою (позначено жовтою стрілкою):<br /> [[Файл:Image099.png|ліворуч|Пробиття чеку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :4. Для фіксування, та пробиття чека натисніть '''F5'''.<br /> <br /> ==СПИСОК ДОКУМЕНТІВ==<br /> Щоб відкрити список документів потрібно, натиснувши на клавіатурі F1, або мишкою по значку [[Файл:Image101.jpg|25px|Документи]], або через головне меню Документи --&gt; Список документів.<br /> [[Файл:Image102.png|700px|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> При відкритті вкладки «Список документів», по замовчуванню відображення чеків фільтрується по таким параметрам:<br /> * Фільтр документів по даті – поточна дата;<br /> * Фільтр по касирах – авторизований користувач;<br /> * Фільтр документів по типу оплати – вибрано «Готівка»;<br /> * Вибір складу – «Всі».<br /> <br /> Згідно задіяних фільтрів відображається інформація:<br /> * Кількість чеків;<br /> * Сума готівки.<br /> <br /> Список документів містить наступну інформацію по документах:<br /> [[Файл:Image104.png|ліворуч|Головне вікно]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :1. Тип оплати:<br /> * [[Файл:Image106.png|ліворуч|Готівка]] — готівка; &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> * [[Файл:Image108.png|ліворуч|Перерахунок]] — перерахунок; &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :Стан документа:<br /> * [[Файл:Image110.png|ліворуч|Фіксований документ]] — фіксований документ;; &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> * [[Файл:Image112.png|ліворуч|Нефіксований документ;]] — не фіксований документ;; &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :3. Номер документа.<br /> :4. Суму документа.<br /> :5. Час створення.<br /> :6. Дата створення.<br /> <br /> Для зручного пошуку, передбачено можливість сортування документів по номеру, сумі, часу і даті документа. Щоб відсортувати по потрібному параметру – клікніть по заголовку відповідного поля.<br /> <br /> Для здійснення повернення, знайдіть потрібний документ, виділіть його, натисніть кнопку «Повернення», з’явиться вікно із запитом, натисніть «ОК».<br /> [[Файл:Image114.png|ліворуч|Увага]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після натискання «ОК», відкриється вкладка «Повернення», знайдіть документ, та відкрийте його натиснувши Ентер, або клікнувши двічі мишкою. Залиште товари в документі на які потрібно здійснити повернення, інші видаліть, та пробийте документ, натиснувши '''F5'''.<br /> <br /> Для того щоб перепровести поповнення, знайдіть відповідний документ, та натисніть кнопку «Перепровести поповнення».<br /> <br /> Якщо платіж пройшов успішно і в перепроведенні немає потреби, з’явиться повідомлення:<br /> [[Файл:Image116.jpg|ліворуч|Увага]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо вибраний не вірний документ, з’явиться повідомлення:<br /> [[Файл:Image118.png|ліворуч|Помилка]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ==Додаток №1. Додаткова інформація про послугу «Сейф»==<br /> Разом з накопиченням балів та бонусів, на бонусній картці є можливість розміщати копійки з решти за покупку. Ця послуга називається «Сейф».<br /> <br /> Для того щоб покласти решту з покупки в Сейф достатньо натиснути кнопку «У Сейф» у вікні «Пробиття чека», або натиснути на клавіатурі клавішу F12. <br /> <br /> ''«У Сейф» можна покласти решту тільки коли вибрано тип оплати готівка.''<br /> [[Файл:Image120.png|500px|ліворуч|Пробиття чеку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після натискання кнопки «У Сейф», або клавіші F12, вікно «Пробиття чеку» набуде вигляду:<br /> [[Файл:Image122.png|ліворуч|Пробиття чеку]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для того щоб використати копійки з «Сейфу» необхідно при пробитті чека у вікні «Списання бонусів»:<br /> * активувати «Розрахунок з «Сейфу»» (клікнути мишкою, або натиснути клавішу F11);<br /> * вибрати, як будуть списуватися копійки з «Сейфу» - щоб використати всю суму з «Сейфа», чи тільки копійки;<br /> * натиснути кнопку «Прийняти» мишкою, або натиснути клавішу Ентер. Далі діяти згідно правил пробиття чека.<br /> [[Файл:Image124.png|500px|ліворуч|Списання бонусів]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> У вікні «Списання бонусів» також відображається інформація про кількість нарахованих бонусів, та накопичену суму в «Сейфі». <br /> <br /> Вікно «Списання бонусів» не відображається у таких випадках:<br /> * Тривалий час не проходила синхронізація каси з сервером (про це повідомляється окремим вікном, при пробиття чека);<br /> [[Файл:Image126.jpg|ліворуч|Втрата з'єднання]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> * На відсканований товар не розповсюджується бонусна програма.<br /> * Коли на рахунку відсутні бонуси і «Сейф»<br /> <br /> Після активації «Розрахунку з «Сейфу»», вікно набуде вигляду:<br /> [[Файл:Image127.png|450px|ліворуч|Списання бонусів]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після пробиття чека, з’являється вікно із запитом про автоматичний вклад в «Сейф», з наступними варіантами відповіді:<br /> * «Так» - в «Сейф» завжди буде здійснюватися вклад. Наприклад, якщо товар коштує, 10.85 грн – то в «Сейф» буде перераховано 15 копійок, таким чином покупцю потрібно заплатити 11 грн. Вікно із запитом наступного разу, відкриватися не буде.<br /> * «Запитати наступного разу» - вікно із запитом буде з’являтися наступного разу.<br /> * «Ні» - в «Сейф» автоматично не буде здійснюватися вклад. Вікно із запитом, відкриватися наступного разу не буде.<br /> [[Файл:Image129.png|450px|ліворуч|Сейф]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Змінити будь який варіант відповіді можливо за допомогою ПК Капітал, довідник «Бонусні картки», редагування картки.<br /> <br /> Якщо покупець погодиться на те, щоб постійно клалися копійки в «Сейф» вікно пробиття чеку, буде містити інформацію про вклад в «Сейф», цей вклад можна відмінити для поточного чеку, натиснувши кнопку «З Сейфу (F12)», або клавішею F12.<br /> [[Файл:Image131.jpg|ліворуч|Сейф]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> <br /> ==Додаток №2. Додаткова інформація по роботі з терміналом==<br /> Якщо до каси підключений '''POS-термінал''', то при пробитті чека слід дотримуватися наступних кроків:<br /> :1. Під час пробиття чеку вибрати тип оплати «Оплата кредитною карткою».<br /> :2. На терміналі вибрати відповідних контрагентів, ввести суму, та здійснити оплату.<br /> :3. В ПК Каса натиснути F5 (або кнопку «Пробити чек»).<br /> <br /> Якщо до каси підключений '''POS-термінал в режимі жорсткого з’єднання''', то при пробитті чека слід дотримуватися наступних кроків:<br /> :1. Під час пробиття чеку вибрати тип оплати «Оплата кредитною карткою», та натиснути F5 (або кнопка «Пробити чек»).<br /> :2. Дисплей терміналу активується, та відобразиться наступна інформація: <br /> [[Файл:Image132.jpg|ліворуч|POS-термінал]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> :3. Потрібно провести карткою через магнітний рідер, або вставити картку в рідер смарт карт.<br /> :4. На запит POS-терміналу ввести pin код, введіть pin код.<br /> <br /> ''Спочатку оплачується товар ЕККА, для оплати за товар ПП потрібно повторити кроки 2-4.''<br /> :5. Якщо картка була вставлена в рідер смарт карт, потрібно вийняти картку.<br /> <br /> '''Увага!!!'''<br /> <br /> Інколи виникає ситуація, коли при оплаті товарів ПП, на картці не вистачило коштів, а на товари ЕККА – вистачило і вже оплачено. <br /> <br /> В такому разі з’являється повідомлення: спочатку на терміналі (''на терміналі потрібно натиснути &lt;span style=&quot;background-color:#00FF00&quot;&gt;«ОК» зелена клавіша&lt;/span&gt;, або зачекати декілька секунд''), потім в програмі ПК КАСА.<br /> [[Файл:Image134.png|ліворуч|Помилка]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після натискання кнопки «ОК» у вікні «Помилка», даний чек розбивається на два чека: <br /> * чек з товарами ЕККА (даний чек фіксується і друкується, так як він вже оплачений);<br /> * чек з товарами ПП (даний чек залишається відкритим, якщо покупець бажає оплатити товари готівкою, потрібно знову натиснути F5 та вибрати тип оплати «готівка»).<br /> ----<br /> <br /> ''&lt;sub&gt;Умовні скорочення:&lt;/sub&gt;''<br /> :&lt;sub&gt;1. Товар ПП – товар, що пробивається на чекодрукуючий принтер;&lt;/sub&gt;<br /> :&lt;sub&gt;2. Товар ЕККА – товар, що пробивається на електронно контрольно-касовий апарат.&lt;/sub&gt;<br /> :&lt;sub&gt;3. Режим жорсткого з’єднання – режим роботи ПК Каса з терміналом, в якому контрагент та сума оплати за товар автоматично передається в термінал (ручний ввід суми та вибір контрагента в термінал не потрібний).&lt;/sub&gt;<br /> <br /> ==Додаток №3. Здійснення поповнення рахунків==<br /> Для здійснення поповнення рахунків, потрібно зайти в торгівлю натиснувши на клавіатурі '''F4''', або мишкою по значку [[Файл:Image023.png|30px|Торгівля]], або через головне меню Документи -&gt; Торгівля, та натиснути '''F10''', або мишкою по значку [[Файл:Image035.png|30px|Торгівля]] .<br /> З’явиться вікно «Прийом платежів»:<br /> [[Файл:Image138.png|ліворуч|Прийом платежів]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Для проведення поповнення мобільних рахунків, введіть номер телефону (оператор визначиться автоматично, про що сповістить логотип) та суму платежу ('''увага, з введеної суми вираховується комісія'''), та натисніть «Прийняти», або Ентер. З’явиться вікно перевірки даних, якщо дані введено вірно натисніть «ОК», якщо не вірно натисніть «Відмова» та виправте помилку в даних.<br /> [[Файл:Image140.png|ліворуч|Підтвердження]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після натискання «ОК», ПК Каса з’єднається з сервером поповнення: <br /> [[Файл:Image142.png|500px|ліворуч|Прийом платежів]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Після успішно з’єднання, з’явиться вікно «Пробиття чека», де потрібно ввести отримані кошти від покупця та натиснути '''F5''', для пробиття чека.<br /> <br /> Якщо з’єднання не пройде успішно, з’явиться відповідне вікно з детальним описом проблеми, в цьому випадку поповнення не здійсниться.<br /> <br /> Для проведення поповнення рахунків: інтернет операторів, комунальних платежів, чи інших платежів, потрібно у вікні «Прийом платежів» з лівої сторони вибрати потрібний платіж, ввести номер рахунку і суму платежу та провести оплату так само, як і за поповнення мобільних рахунків.<br /> <br /> Якщо покупець поскаржився, що кошти на рахунок не прийшли, в такому випадку потрібно:<br /> :1. Перевірити номер поповнення в чеку з номером абонента.<br /> :2. Знайти відповідний документ (номер чека) в списку документів.<br /> :3. Натиснути «Перепровести поповнення».<br /> :4. Якщо платіж був успішним, з’явиться вікно з повідомленням, це означає що платіж пройшов і покупцю потрібно зателефонувати до свого оператора. <br /> [[Файл:Image145.jpg|ліворуч|Увага!]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Файл:Image146.png|650px|ліворуч|Чек з поповненням]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> Якщо поповнення було здійснене на невірний номер, в такому випадку потрібно:<br /> :1. З чека виписати номер поповнення (рахунок), дату поповнення та суму поповнення.<br /> :2. Створити заявку на сайті підтримки, на відділ ПК КАПІТАЛ, та вказати дані з пункту 1.<br /> <br /> '''Послугу відміни платежу надає тільки оператор Київстар, Білайн і тільки в день проведення поповнення.'''<br /> <br /> Зразок чека з поповненням:<br /> [[Файл:Image148.png|ліворуч|Чек з поповненням]]<br /> &lt;br clear=&quot;all&quot;/&gt;<br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=67 2015-05-21T20:01:19Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані. Написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> __TOC__<br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=66 2015-05-21T13:38:55Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== [[ПК Капітал|Програмний комплекс Капітал]]: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ревізія]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Реплікація]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Синхронізація]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> ==== [[Торг_обладнання|Торговельне обладнання]]: ====<br /> <br /> * [[РРО]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ваги]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Деякі корисні ресурси ==<br /> * [//ru.wikibooks.org/wiki/Вики Вікіпідручник];<br /> * [//support.nashkraj.ua/scp/tickets.php Наш Край Support];<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]][[Категорія:Торговельне обладнання]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=65 2015-05-21T13:01:42Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== [[ПК Капітал|Програмний комплекс Капітал]]: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ревізія]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Реплікація]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Синхронізація]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> ==== [[Торг_обладнання|Торговельне обладнання]]: ====<br /> <br /> * [[РРО]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ваги]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]][[Категорія:Торговельне обладнання]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=64 2015-05-21T12:59:53Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== [[ПК Капітал|Програмний комплекс Капітал]]: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ревізія]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Реплікація]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Синхронізація]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=63 2015-05-21T12:54:53Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== Програмний комплекс [[ПК Капітал|Капітал]]: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Ревізія]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Реплікація]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Синхронізація]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=62 2015-05-21T12:50:00Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ==== Програмний комплекс Капітал: ====<br /> <br /> * [[База даних]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Склад]]&lt;br /&gt;<br /> * [[Каса]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]<br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=61 2015-05-21T12:37:44Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>&lt;big&gt;Ласкаво просимо до Вікіпедії компанії Наш Край.&lt;/big&gt;<br /> <br /> ===== Основні категорії: =====<br /> <br /> [[Капітал]]<br /> [//zabbix.vwg.local/wiki/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:Firebird Firebird]<br /> [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест]<br /> <br /> [[База даних]]<br /> [[Склад]]<br /> [[Каса]]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> __NOEDITSECTION__</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0&diff=60 2015-05-21T11:48:55Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Ласкаво просимо до Wiki-довідника для IT-відділу компанії Наш Край.<br /> <br /> Основні категорії:<br /> [[Категорія:Капітал]]<br /> [[Категорія:Капітал]]<br /> == Деякі корисні ресурси ==<br /> * [//ru.wikibooks.org/wiki/Вики Вікіпідручник];<br /> * [//support.nashkraj.ua/scp/tickets.php Наш Край Support];</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=58 2015-05-20T11:52:48Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=57 2015-05-20T11:44:07Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> __TOC__<br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=56 2015-05-20T11:40:08Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''Вимоги до назви таблиці.''' Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> '''Вимоги до опису таблиці.''' Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> '''Вимоги до назв полів.''' Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> '''Вимоги до опису полів.''' Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> '''Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись.''' Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''Вимоги до назви процедури.''' В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Вимоги до параметрів процедури.''' Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=55 2015-05-20T11:27:11Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|thumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=54 2015-05-20T11:26:49Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.pngthumb|center|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=53 2015-05-20T11:25:36Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:Structure pk capital.png|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Structure_pk_capital.png&diff=52 2015-05-20T11:24:22Z

<p>Surycat: Структура ПК Капітал</p> <hr /> <div>Структура ПК Капітал</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=51 2015-05-20T11:17:59Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:001 capital a.png|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%9A_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB&diff=50 2015-05-20T11:16:38Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>Програмний комплекс &quot;Капітал&quot; (далі Капітал) виконує функції з обліку товарів і коштів. Тобто рахує три основні цифри в часі: <br /> залишок товару, сума реалізації (СР) і залишкова сума закупки. Всі інші значення похідні, аналітичні або корегуючі. &quot;Капітал <br /> призначений для вирішення завдань управління торгівлею, виробництвом, операціями замовлення, закупки та реалізації товару, <br /> ціноутворення, проведення інвентаризації та категоризації товару - сказано на [//softwest.net/roboty/programnyy-kompleks-kapital офіційній сторінці компані Софтвест] значить так воно і є - інтегрований з найбільш розповсюдженими на ринку України касовими апаратами, а також надає можливість синхронізації даних з електронними вагами та терміналами збору даних. Передбачений варіант експорту даних в MS Excel <br /> та обміну даних з бухгалтерською системою 1С, функціонує на платформах MS Windows XP та Windows 7, <br /> серверна частина на ОС Linux, FreeBSD&quot;. <br /> <br /> Отже комплекс &quot;жирний&quot; і має багато цікавого. Був створений в 2005 році і активно розробляється й зараз, тому документація буде змінюватись і дописуватись. Іншими словами - програма для супермаркету або невеликого продуктового магазину. Звісно, масштаби не обмежуються розмірами торгових закладів, може обслуговувати і гіпермаркети, стабільності і функціоналу вистачає.<br /> <br /> ==Комплекс скаладається з таких основних частин:==<br /> * [[База даних]]. Це не єдина база, що входить в комплекс, але найважливіша. З нею працюють майже всі програми комплексу. В цій базі міститься вся інформація про торгову одиницю, тому вона є дуже важлива і її втрата тягне за собою великі неприємності, безкінечні години роботи, недосипання, недоїдання і навіть сльози. Виконана вона в субд Firebird по можливості останньої версії, який може крутитись на ОС Windows, Freebsd (найкраще) та Linux (зараз не практикується, але думаю працюватиме).<br /> * [[Склад]]. Основна програма обробки даних. Ставиться на ос windows всіх версії, працює з користувачем і забезпечує всі торгівельні операції крім пробиття чеків. Підтримує синхронізацію з електронними вагами та вміє експортувати в різні формати. Такі як txt, html i pdf для 1С:Бухгалтерія. Оффлайн робота Складу звісно не можлива, потрібна база даних.<br /> * [[Каса]]. Програма - робоче місце касира. Створена для торгівлі. Буквально. Списує товар, рахує готівку/перерахунок, працює з всіма популярними РРО, маленькими принтерами - &quot;чекодруками&quot;, терміналами (поповнення дуже багатьох операторів: (Київстар, Лайф, МТС, WoT напевно і інші). Каса не працює на пряму з основною базою даних, а має для оперативної роботи свою базу, яка час-від-часу поновляє знання з основною через синхронізацію, тому каса абсолютно автономна. Ми кажемо - робота оффлайн. Але деякі операції таки потребують прямий звязок джерелом, це використання бонусної системи (операція проводиться напряму в основній базі даних) або поповнення рахунків через Інтернет.<br /> * [[База даних каси]]. База, з якою працює тільки одна Каса. База дуже простенька тому багато про неї не роскажеш. Вона часткового копіює основну базу і постійно з нею синхронізується.<br /> * [[Ревізія]]. Ревізія створена для введення фактичних залишків товарів. Вона не працює з цінами, лише записує кількість. Як і Каса, працює зі &quot;своєю&quot; базою і зв'язується з Основною базою тільки щоб загрузити/вигрузити ревізію (документ) зі Складу та загрузити залишки назад.<br /> * [[База даних Ревізії]] дуже проста. Вона містить декілька таблиць із залишками та ревізіями і, якщо заглянути в неї, все стане зрозумілим.<br /> * [[Реплікатор]]. Сервіс, що забезпечує цю славну синхронізацію, про яку вже двічі згадував. Він запускається на серверному кластері (сервері) і працює з двома базами по локальній мережі. На касу передає адекватні залишки та ціни, а назад забирає списання залишків. Працює 24 години на добу, але якщо каси виключені і зв'язку немає, може &quot;поспати&quot;<br /> * [[Синхронізація]]. Це ще одна програма синхронізації, яка так і називається. Вона забезпечує синхронізацію даних по всій мережі магазинів. На ходу з 2009 року і постійно розвивається. Крутиться на сервері, зв'язується з двома базами (Firebird, MSSQL), працює через Інтернет.<br /> * [[Сервіс коригування]]. Сервіс, що також працює на сервері, займається виправленнями помилок в основній базі. Маються на увазі помилки в даних: неправильні залишки кількості або суми. Так, як би це не звучало, але Капітал, працюючи з базою, багато помиляється, тому його треба підліковувати. Проект новий, в 2014 році тільки почався, тому надіюсь, що він принесе багато користі цілому комплексу.<br /> * [[База даних Каск]]. Цю базу даних можна було назвати основною базою даних для основних база даних. Інформація, що збирається з бази торгового закладу потрапляє сюди і тут лишається для подальшої аналітики. Передається майже все: товари, клієнти, документи, тому база Каск дуже велика. Обслуговує її MSSQL і непогано справлєються, а раніше це робив Firebird.<br /> * [[Каск]]. Власне програма для бази Каск. Дуже схожа на Склад, але має інші функції, аналітичні.<br /> * [[Куби]]. Більші обдарована інтерпритація Каска, розрахована для роботи зі звітами.<br /> <br /> Коротко про все і наче нікого не пропустив. Даних опис дуже поверховий аби в читача було приблизне уявлення з чим він матиме справу.&lt;br /&gt;<br /> [[File:001 capital a.png|Структура ПК Капітал]]&lt;br /&gt;<br /> [[Користувач:Surycat|Surycat]] ([[Обговорення користувача:Surycat|обговорення]]) 17:07, 19 травня 2015 (EEST)&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Капітал]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=49 2015-05-20T10:59:29Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:Firebird&diff=48 2015-05-20T09:53:03Z

<p>Surycat: Створити порожню сторінку</p> <hr /> <div></div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=47 2015-05-20T09:51:31Z

<p>Surycat: /* Загальний опис */</p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=46 2015-05-20T09:50:52Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//http://uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> <br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=45 2015-05-20T09:49:07Z

<p>Surycat: /* Загальний опис */</p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД з відкритим кодом [//http://uk.wikipedia.org/wiki/Firebird Firebird]. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=44 2015-05-20T09:47:30Z

<p>Surycat: /* Характеристики */</p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Загальний опис==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД Firebird. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=43 2015-05-20T09:46:59Z

<p>Surycat: /* Характеристики */</p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> '''База даних''' ПК Капітал написана на СУБД Firebird. На даний час використовується версія 2.5 цієї СУБД.<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=42 2015-05-20T09:36:18Z

<p>Surycat: /* Оформлення об'єктів */</p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».&lt;br /&gt;<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції.&lt;br /&gt;&lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> &lt;code&gt;[_n]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури.&lt;br /&gt;<br /> &lt;code&gt;[_Vn]&lt;/code&gt; — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)&lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Приклад:''&lt;br /&gt; <br /> Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br /> * PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го запису в таблицю&lt;br /&gt;<br /> * PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури&lt;br /&gt;<br /> Параметр процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавлянням префікса:<br /> * «і» - для вхідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «о» - для вихідних параметрів&lt;br /&gt;<br /> * «р» - для тимчасових параметрів&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури&lt;br /&gt;<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загальним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=41 2015-05-20T09:25:21Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''&lt;br /&gt;<br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово &lt;code&gt;[TYPE_]&lt;/code&gt; не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> &lt;code&gt;[назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]&lt;/code&gt; — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійською буде nomen, то наша таблиця матиме назву &lt;code&gt;T_NOMENS&lt;/code&gt;.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відповідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''&lt;br /&gt;<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> &lt;code&gt;[префікс]&lt;/code&gt; — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». &lt;code&gt;[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень]&lt;/code&gt; — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. <br /> &lt;code&gt;[S]&lt;/code&gt; — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. &lt;code&gt;[закінчення]&lt;/code&gt; — може мати наступний вигляд:<br /> * VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді.<br /> * INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю.<br /> * UPD — вказує на те, що процедура призначена для оновлення записів/запису у таблицю.<br /> * INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ID, а коли такого елемента не існує, то вставляє його.<br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=40 2015-05-20T09:11:45Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''<br /> <br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць [префікс] - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово [TYPE_] не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> [назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою] — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійськоє буде nomen, то наша таблиця матиме назву T_NOMENS.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> [префікс] — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». [назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень] — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. [S] — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. [закінчення] — може мати наступний вигляд:<br /> VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді<br /> INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю<br /> UPD — вказує на те, що процедура призначена оновлення записів/запису у таблицю<br /> INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ІД, а коли такого елемента не існує, то вставляє його <br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал]] [[Категорія:''Firebird'']]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=39 2015-05-20T09:11:14Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''<br /> <br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць [префікс] - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово [TYPE_] не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> [назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою] — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійськоє буде nomen, то наша таблиця матиме назву T_NOMENS.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> [префікс] — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». [назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень] — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. [S] — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. [закінчення] — може мати наступний вигляд:<br /> VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді<br /> INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю<br /> UPD — вказує на те, що процедура призначена оновлення записів/запису у таблицю<br /> INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ІД, а коли такого елемента не існує, то вставляє його <br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:''Капітал'']] [[Категорія:''Firebird'']]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=38 2015-05-20T09:09:16Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''<br /> <br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць [префікс] - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово [TYPE_] не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> [назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою] — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійськоє буде nomen, то наша таблиця матиме назву T_NOMENS.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> [префікс] — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». [назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень] — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. [S] — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. [закінчення] — може мати наступний вигляд:<br /> VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді<br /> INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю<br /> UPD — вказує на те, що процедура призначена оновлення записів/запису у таблицю<br /> INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ІД, а коли такого елемента не існує, то вставляє його <br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:''Капітал'' ''Firebird'']]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=37 2015-05-20T09:08:34Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''<br /> <br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць [префікс] - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово [TYPE_] не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> [назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою] — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійськоє буде nomen, то наша таблиця матиме назву T_NOMENS.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> [префікс] — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». [назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень] — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. [S] — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. [закінчення] — може мати наступний вигляд:<br /> VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді<br /> INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю<br /> UPD — вказує на те, що процедура призначена оновлення записів/запису у таблицю<br /> INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ІД, а коли такого елемента не існує, то вставляє його <br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал Firebird]]</div>

Surycat https://wiki.script.net.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=36 2015-05-20T09:08:05Z

<p>Surycat: </p> <hr /> <div>'''База даних''' (скорочено&amp;nbsp;— БД) - центральна частина програмного комплексу Капітал, в якій і зберігаються та оброблюються всі дані.<br /> <br /> ==Характеристики==<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Характеристика !! Значення<br /> |-<br /> | СУБД || Firebird<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |-<br /> | Приклад || Приклад<br /> |}<br /> <br /> ==Структура==<br /> <br /> ==Оформлення об'єктів==<br /> ''&lt;small&gt;На даний момент даний список вимог є орієнтовним та неповним, і потребує уточнень та доповнень&lt;/small&gt;''<br /> <br /> '''1. Оформлення таблиць'''<br /> <br /> 1.1 Вимоги до назви таблиці&lt;br /&gt;<br /> Назва таблиці повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> [префікс]_[TYPE_][назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою]S<br /> <br /> Для звичайних таблиць [префікс] - це велика англійська літера «Т», для таблиць, у яких зберігаються статичні дані - «TS».<br /> Слово [TYPE_] не є обов'язковим, і вказує на те, що в даній таблиці зберігається перелік типів (видів) якогось об'єкта.<br /> [назва_об'єкту_що_зберігається_англійською_мовою] — назва в називному відмінку та однині об'єктів, що зберігаються англійською мовою. Якщо немає слова — відповідника, то пишеться сполучення англійських слів через нижнє підкреслення. У випадку, коли сполучення слів є надто довгим, допускаються скорочення, але тоді даного скорочення необхідно дотримуватись по всій базі даних.<br /> <br /> В кінці назви таблиці (або в деяких випадках після слова-іменника в назві об'єкта англійською мовою) ставиться літера «S», яка вказує на те, що в даній таблиці зберігається множина об'єктів.<br /> <br /> ''Приклади:''&lt;br /&gt;<br /> <br /> * Нехай ми маємо таблицю, у якій зберігаються товари. Оскільки товар англійськоє буде nomen, то наша таблиця матиме назву T_NOMENS.<br /> * Таблиця, що містить перелік типів документів: TS_TYPE_DOCUMENTS<br /> * Таблиця, що містить налаштування: TS_CONFIGS<br /> * Таблиця, що містить товари для синхронізації: T_NOMENS_SYNC. (В даному випадку, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть закінчення _SYNC). У випадку, коли ми назвемо таблицю T_SYNC_NOMENS, всі таблиці з об'єктами створеними для синхронізації матимуть префікс SYNC_. Ці два підходи є рівноправними, і застосовуються за смаком розробника.<br /> <br /> 1.2. Вимоги до опису таблиці&lt;br /&gt;<br /> Кожна таблиця повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i є відповідна закладка для внесення опису таблиці.<br /> <br /> 1.3. Вимоги до назв полів<br /> Назва поля, повинна максимально точно відображати дані, які мають зберігатись у даному полі. При можливості, назва не повинна бути надто довгою.<br /> <br /> 1.4. Вимоги до опису полів&lt;br /&gt;<br /> Кожне поле (крім таких, призначення яких тривіально визначається із назви: наприклад ID, NAME) повинна бути описана у відновідному полі метаданих відповідної СУБД. У випадку з Firebird/InterBase то в IBExpert-i на вкладці полів БД є спеціальне поле для внесення опису поля.<br /> <br /> 1.5. Вимоги до типів даних, які повинні використовуватись&lt;br /&gt;<br /> Для рядкового типу даних повинно використовуватись тип VARCHAR(N), оскільки він займає набагато менше трафіку при пересиланні даних із БД до користувача.<br /> <br /> '''2. Вимоги до оформлення процедур'''<br /> 2.1. Вимоги до назви процедури&lt;br /&gt;<br /> В загальному випадку назва процедури повинна задовільняти такій формі:<br /> <br /> P[префікс]_[назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень][S]_[закінчення][_n][_Vn]<br /> <br /> [префікс] — 1,2-і літери, що вказують на назву модуля (програми), для якого написана дана процедура. Так процедури, що створені для роботи з даними у формі дерева, при назві відповідного модуля (програми, підпроекту) TREE матимуть префікс «PT_». [назва_таблиці_без_префіксів_та_закінчень] — назва в однині основної таблиці, з даними якої мають відбуватись маніпуляції. [S] — не обов'язкове закінчення, яке вказує, на те, що дана процедура працює з одним, або кількома(багатьма) записами таблиці. [закінчення] — може мати наступний вигляд:<br /> VIEW — вказує, на те, що дана процедура призначена для відображення даних таблиці, у прийнятному для користувача вигляді<br /> INS — вказує на те, що процедура призначена для вставки записів/запису у таблицю<br /> UPD — вказує на те, що процедура призначена оновлення записів/запису у таблицю<br /> INS_OR_UPD — процедура спеціального виду, що оновлює елемент з певним ІД, а коли такого елемента не існує, то вставляє його <br /> <br /> [_n] — необов'язкове закінчення, що показує номер, однотипної процедури<br /> <br /> [_Vn] — необов'язкове закінчення, що вказує на версію процедури (n - номер версії)<br /> Приклад: Нехай ми працюємо з таблицею T_ITEMS і створюємо процедури для роботи модуля TREE, тоді:<br />  PT_ITEM_VIEW — процедура, для перегляду даних одного елемента<br />  PT_ITEMS_VIEW_0 — процедура, для перегляду багатьох даних таблиці (закінчення «_0» не є обов'язковим)<br />  PT_ITEMS_VIEW_1 - процедура, для перегляду багатьох даних таблиці із іншими вхідними параметрами, що PT_ITEMS_VIEW_0 (закінчення «_1» є обов'язковим)<br />  PT_ITEM_INS — процедура, для вставки 1-го записа в таблицю<br />  PT_ITEM_UPD — процедура, для оновлення 1-го запису таблиці<br /> <br /> 2.2. Вимоги до параметрів процедури<br /> Параметер процедури повинен мати такий же тип даних, як і відповідне поле таблиці бази даних, оскільки при перетворенні можуть втрачатись (псуватись) дані, що може призвести до помилки, яка важко виявляється.<br /> Назва параметра повинна бути такою ж, як і назва відповідного поля БД, з добавленням префікса:<br />  «і» - для вхідних параметрів<br />  «о» - для вихідних параметрів<br />  «р» - для тимчасових параметрів<br /> <br /> 2.3. Вимоги до оформлення тексту процедури<br /> Текст процедури повинен бути максимально зручним для читання, та задовільняти загаліним вимогам до написання вихідного тексту (див відповідний документ).<br /> [[Категорія:Капітал, Firebird]]</div>

Surycat